
Эй, братишка, что-то я тут крутой закладочный пушер нашел за углом. Смотрю - марцефаль крутится, прямо жир под носом. Сразу подумал, а почему бы не взять себе пару таблеток? Ну, что мне может случиться, а? Ведь я все такой огонь, ничего не боюсь, даже пруфы всех говорят обратное!
Ну вот, я и вышел на площадь, весь в адских головняках, но как-то весело же. Разбросал народу справа и налево. Я ведь толкач крутой, все обо мне слышали, все знают мои дела. И тут, ни с того ни с сего, какой-то кумарит на меня бросается. Да я его уже видел, этого придурка, он меня завидует, что я такой здорово тусовщик. Так что я просто смеюсь ему в лицо и говорю: "Достань лавэ, малыш, и поговорим."
Кое-как этот кумарит притащил свои пару бумажек и начал рассказывать, какой он супер пруф плохой жизни. Я слушаю его и думаю: "Да ладно, парниша, наркотики - моя стихия, а меф мои крылья. Лучше бы ты себе бухать научился!" Но, чтобы не обижать, я просто улыбнулся и сказал, что мне уже все равно. Нафиг эти головняки, я все равно буду рубить наркоту.
Ах, да, вспомнил, что тут еще комиксы были. Ну, я же наркоман-рэпер крутой, так что решил, что комиксы - это именно мое. Взял я одну книжку, сел на лавку, и начал читать. Глаза бегали, слова прыгали. Картинки попадали прямо в мою душу. И я все понимал, и все видел, и все было такое красочное, словно я плыл по цветущему океану.
Но тут ко мне подсаживается какой-то левый тип. У него явно не было задачи почитать комикс. Он был совсем уж по другому настроен, на что-то совсем не хорошее. И он начал что-то твердить про то, что комиксы - это для детей, что они никуда не годятся. Я сразу же почувствовал, что это он головняки мне причинить хочет. Ну, и я тут сразу дернул его своим закладочным марцефалем прямо в лицо.
А потом началось самое интересное. Весь народ начал разбегаться, кричать, но мне было все равно. Я все такой крутой, все такой здорово знающий вещи. И вот, я смотрю, как этот левый тип падает на землю и начинает ковылять как убитая жижа."
В общем, я читал комиксы на площади, помешал парочке людей, но это не важно. Важно, что я нашел в этом свою стихию, свое убежище от головняков и проблем. Я стал чуточку счастливее, чуточку свободнее. И даже этот кумарит улетучился, словно я растворился в воздухе.
Так что знай, друзья, что наркотики - это мое творчество, это моя жизнь. Без них я просто не я. Я - наркоман-рэпер, и я горжусь этим! И пусть все говорят, что это плохо, что это опасно. Но я знаю, что слова никому ничего не значат, когда я читаю свои комиксы, пока они валяются на площади.
Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
Назва закладок |
Опис |
Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.